Головна » Греплінг: відмінність від боротьби за метою поєдинку

Греплінг: відмінність від боротьби за метою поєдинку

від Гриценко Максим
0 коментарі
Двоє чоловіків у спортивному одязі борються в партері на матах у просторому тренувальному залі.

Греплінг: відмінність від боротьби — у прагненні контролювати суперника в партері й змусити його здатися больовим або задушливим прийомом. У спортивній боротьбі перемагають туше або за технічними балами, якщо туше не сталося; у греплінгу здачу позначають словами чи постукуванням. Греплер також може здобути технічну перемогу за переваги 15 очок.

Греплінг: відмінність від боротьби за метою і прийомами

Мета поєдинку та характерна технічна відмінність кожної дисципліни:

ДисциплінаМета або спосіб перемогиХарактерна відмінність
ГреплінгКонтроль у партері та здачаБольові й задушливі прийоми
Вільна боротьбаТуше або технічні балиЗахвати із залученням ніг
Греко-римська боротьбаПритиснення плечей до килимаЗахвати верхньою частиною тіла
ДзюдоКидок суперника на спину завершує поєдинокБольові й задушливі не виконують, коли обидва спортсмени стоять
СамбоВідмінність стосується дозволених прийомівЗадушливі прийоми заборонені

Як сформувався греплінг

Греплінг поєднує техніки різних єдиноборств. До нього відносять submission grappling у форматах gi та no-gi, бразильське джиу-джитсу, catch wrestling і техніки вільної та греко-римської боротьби. Спільним для них у греплінгу стає перехід від захвату до контролю суперника.

UWW офіційно ввела греплінг до регульованих стилів боротьби у 2007 році й описує його як стиль із найширшим набором дозволених правил серед борцівських дисциплін. Назва «греплінг» також уживається як ширше позначення боротьби в захваті; для порівняння спортивних результатів вирішальними є правила конкретного поєдинку.

Як перемагають у греплінгу й спортивній боротьбі

У греплінгу спортсмен може працювати на здачу або накопичувати технічні очки. Якщо до завершення основного часу немає іншої підстави для перемоги, перемагає учасник із найбільшою кількістю таких очок. Дострокове завершення поєдинку здачею пов’язане із застосуванням больового чи задушливого прийому.

Підставами для перемоги також можуть бути травма суперника, його 4 попередження, відмова, дискваліфікація або перемога в додатковий час. Для розуміння того, чому постукування завершує боротьбу в захваті, корисна механіка больових і задушливих прийомів:

  1. Виконати захват і перевести суперника зі стійки в партер.
  2. Закріпити положення утриманням, не втрачаючи контролю під час переходу.
  3. Шукати можливість для больового чи задушливого прийому або продовжувати боротьбу за технічні очки.

Чому в боротьбі важливе туше

Туше означає притиснення плечей суперника до килима. Больових і задушливих прийомів у вільній та греко-римській боротьбі для цього не застосовують.

Коли туше немає, результат спортивної боротьби визначають очки за дії, які ставлять суперника в невигідне становище. У греплінгу контроль також має значення, але після успішного переведення в партер боротьба може продовжитися до здачі.

Які прийоми дозволені й що заборонено в греплінгу

У греплінгу використовують кидки, захвати й роботу в партері. Кидок допомагає перейти до контролю на землі: після приземлення суперника спортсмен може закріпити позицію або перейти до завершального прийому. Різницю між способами переведення пояснює класифікація кидків у боротьбі та дзюдо.

Дозволені дії охоплюють:

  • кидки, захвати й переведення в партер;
  • утримання та контроль суперника на землі;
  • больові прийоми на ноги й гомілковостопні суглоби, плечові та зап’ясткові замки;
  • задушливі прийоми без прямого впливу на дихальні шляхи.

Удари та межі задушливих прийомів

Греплінг належить до безударних дисциплін. Правила окремо називають навмисні удари руками, ногами, колінами, передпліччями, ліктями й головою. Це залишає поєдинок боротьбою за захват, положення та контроль.

На тренуванні сигнал здачі відпрацьовують із партнером заздалегідь, щоб обидва однаково розуміли, коли припинити дію.

Чим греплінг відрізняється від окремих видів боротьби

Різницю видно за тим, що спортсмен робить після захвату: у вільній боротьбі атакує ноги, у греко-римській шукає кидок верхньою частиною тіла, а в греплінгу переводить суперника в партер і продовжує поєдинок до здачі.

Вільна та греко-римська боротьба

У вільній боротьбі захвати можуть залучати ноги. У греко-римській спортсмени виконують захвати лише верхньою частиною тіла, а активно використовувати ноги для дії чи захисту їм заборонено. Докладніше ці способи роботи в стійці зіставляє порівняння вільного й греко-римського стилів.

Проход у ноги з вільної боротьби в греплінгу лише починає роботу: після переведення треба втримати положення в партері й шукати больовий на гомілковостопний суглоб чи задушливий прийом.

Дзюдо та самбо

У дзюдо кидок суперника на спину може завершити поєдинок перемогою; у греплінгу він приносить додаткові бали, після чого боротьба триває. У дзюдо больові та задушливі прийоми не дозволені, коли обидва спортсмени перебувають у стійці.

У спортивному самбо задушливі прийоми заборонені, тоді як у греплінгу вони дозволені.

Формати gi та no-gi і зв’язок із джиу-джитсу

У no-gi спортсмени носять шорти та компресійну сорочку — рашгард, а у gi виступають у кімоно. Різниця відчувається під час захватів: тканина кімоно дає додаткові місця, за які можна тримати суперника; без кімоно захват будують без опори на одяг.

Бразильське джиу-джитсу входить до кола дисциплін, техніки яких поєднує греплінг. Тому боротьба в партері у бразильському джиу-джитсу має знайомі греплерові переходи та контроль, але назва дисципліни сама по собі не визначає формат одягу конкретної сутички.

Біле кімоно із синім поясом і темний рашгард із шортами лежать на матах у залі для порівняння форматів gi та no-gi.
Екіпірування для gi та no-gi на матах

Кому підійде греплінг, а кому — спортивна боротьба

Греплінг відповідає меті спортсмена, який хоче поєднувати переведення в партер із контролем, больовими та задушливими прийомами. Вільна боротьба більше зосереджує роботу в стійці на захватах із залученням ніг, а греко-римська — на захватах верхньою частиною тіла.

Початківцеві корисно спробувати навчальну сутичку в кожній доступній дисципліні: спосіб захвату та продовження боротьби після кидка швидко показують різницю. Для греплінгу окремою базовою навичкою стане чіткий сигнал здачі — словами або постукуванням.

Часті запитання

Чи підходить вільна боротьба як база для греплінгу?

Так. Навички захвату й переведення суперника знадобляться, а роботу з утримань і завершальних прийомів доведеться опановувати окремо.

Чи можна виграти в греплінгу без больового прийому?

Так. Якщо поєдинок не завершився з іншої підстави, переможцем стає спортсмен із найбільшою кількістю технічних очок.

Чи потрібне кімоно для занять no-gi?

Ні. Для no-gi передбачені шорти й рашгард, тоді як кімоно належить до формату gi.

Як подати сигнал здачі, якщо не виходить сказати про це?

Здачу визнають фізично — постукуванням по супернику чи килиму, після чого поєдинок завершується.

Вам також може сподобатися